«І постав Ілля пророк, як вогонь, і слово його горіло, як світильник. …ти призначений був на викриття у свої часи …».
Пропоную розмістити на Вашому поважному сайті, або окремим виданням нижче надряпані каракулі в повному обсязі або в обсязі окремих(ої) глав(и), не скорочуючи, не дописуючи: «…задарма одержав, задарма віддаю». Якщо хто змінить літеру або розділовий знак, або виправить «помилку», то буде вже ваш зміст: «…не додавай до того і не віднімай від того». Після прочитаного, хтось побоїться «прахов земли», «двуязычных грешников»-беззаконников в Украине: запугивающих страшных НЕсмиренно Великих Московских Патриархов «обрусевшей чуди» (350 летних проффисеональных корыстных анафемистов: «…гнів людини НЕ творить правди Божої», в адрес особенно славян, украинских единоверцев), САМОчинно присвоивших (т.к. никто из руських славянских [беларуського и украинского] народов им не продавал, не делегировал, не одалживал, не отдавал в залог…) христианское первородство в Киевской Руси и звание «всея Руси»; руссссскоЯЗЫЧЕСКУЮ комсомольско-богоборческую партию реги(кл)онов из московского 5 темперамента-лукавства (во главе руссссскоЯЗЫЧЕСКИХ НЕхристей коммунистов АНТИхристианской АНТИукраинской коалиции-оппозиции); современного руссссскоЯЗЫЧЕСКОГО ТИПАмосковского модьнего I секретаря у иноСТРАННОГО Патриарха, то ли с киевского (по расположению золотого унитаза в имперском «сортре» для … «сала руссссского», для вонючих-иносранных анафем), то ли с московского (по единомыслию с м.5.т.), то ли с донецкого (по источнику финансирвания канонического национальнгого САМОубийства и руссссскоЯЗЫЧЕСКОГО идололожества), то ли с харьковского (повторения высвяченного м.5.т-ом в 1919 г. московского сатанинского правительства региональных марионеток) региона (реги-дочки корыстно благословляющего во власть исключительно своего кормильца «капустой» – партию реги(кл)онов: «Не проси у Господа влади…»); руссссскоЯЗЫЧЕСКОГО НЕцерковного-НЕславянского Золотого Олигарха (финансирующего кривоЯЗЫЧЕСКИЙ двуЯЗЫЧЕСКИЙ узаконенный АНТИукраинский в Украине шабаш двуЯЗЫЧНЫХ грешников); ПРОмосковских (с м.5.т.) АНТИукраинских (НЕщырых) ПОМЕСТНЫХ (для себя) АНТИпоместных (для других) Патриархов, поручившихся и заложивших свои души за все это, «за принципом „коллективной ответственности“, поширеним у Московській державі»-церкві; той нехай продовжує душити себе та схожих на себе «Шипром» або московским 5 темпераментом: «…вони (с м.5.т.) будуть для вас (щирих та побожних) петлею і сіттю, бичем для робер ваших і терням для очей ваших». Хто боїться людей, які з чорним замислом проклинають самих себе та чинять канонічне національне насильство і беззаконня, той НЕ боїться Бога; бо і Патріарх, і слюсар «прах землі» і Господь не дивиться на особи, але кому Бог багато дав, з того більше запитає: «Той, хто благословляє тебе (у Бога за пазухою Країна), благословенний, і хто проклинає (иносранными чудьними московскими анафемами-проклятиями) тебе (Помісна УПЦ ЦЕРКВИ ХРИСТОВОЇ), проклятий!». Бо «…це народ розорений і пограбований (иносранными „лукавыми москалями“); …сховані у в’язницях („московских застенок“); зробилися здобиччю (канонического московского 5 темперамента), і нема визволителя; пограбовані, і ніхто не говорить „ВІДДАЙ НАЗАД (християнське первородство в Святій Київській Русі, зруйновану 1000 річну Київську Митрополію у воскреслій Помісній УПЦ ЦЕРКВИ ХРИСТОВОЇ, історію України, українську мову-ДУШУ для молитви та спілкування, перемогу над d-фашизмом и ру-коммунизмом…)“». Скажут: «Все плохие, один прав». Во-первых, не один. Во-вторых, перечислил тех, хто до 1000 річної щирої побожної православної слов’янської руської української нації НЕ причастен или двоедушно (благочестиво-НЕчестиво) брезгливо отрекся от неё на корысть 350 летнего иносранного ру-идола (от «рубль»); кому не просто українська мова-дух, нация в Украине, сама Соборная ПОМЕСТНАЯ Украина до одного зловонного НЕсмиренно Великого московского места; у кого «стресс от української мови» (орандж-яценюк), у кого «стрессссс» от Духа Святого, що наповнив мову для МОЛИТВИ та спілкування; для кого (свиней) в Украине под каноническими лживыми вывесками «украинская» и с законными (депутатов, госслужащих, дьяконов, судей…) лукавыми удостоверениями «Украины», українська мова НЕ бисер; для кого Бог (Дух Святий), що наповнив українську мову для МОЛИТВИ та спілкування, «камень преткновения»; кто целенаправленно объединился вокруг НЕсмиренно Великого ИНОСРАННОГО чужого могущественного темного ангела, московского чудьнего народа-Господина (рабовладельца-идола), чтобы благочестиво, правильно, законно (как канонические [каин] и одной нацкрови [иуда искариот], первосвященники, реги-стадо, оравших: «распни Его!» «НЕканоничностью», «НЕблагодатностью»…, Хто наповнив українську мову для молитви та спілкування) УНИЧТОЖИТЬ кривоЯЗЫКАТЫМ двуЯЗЫЧЕСКИМ грехом-злом, на котором «зле осудження», эту «НЕканоническую»… без иносранного м.5.т.-лукавства націю, українську мову-дух, Україну. «Без хитрощів я навчився, і без заздрощів викладаю (проповідую Духа Святого, що наповнив українську мову)…. Бо у руці Його і ми і слова наші, і всяке розуміння…». Весь мир с м.5.т, в мире с м.5.т.: равнодушные или корыстные поручители и праздные (в праздничном настроении) созерцатели НЕтеатрального уничтожения и САМОуничтожения древнейшей православной нации с умыслом канонически НЕ уверовали (???), що «…камінь (Той, Хто наповнив для молитви та спілкування українську мову), які відкинули (национальные САМОубийцы, подстрекатели и поручители) будівничі, той самий став (в основу) наріжним каменем» Помісної УПЦ ЦЕРКВИ ХРИСТОВОЇ у Богакраїни Святої Київської Руси для воскресіння 1000 річної щирої побожної православної руської слов’янської української нації: «…всякий невіруючий у невір’ї своєму помре». «А те, що пишу вам, як перед Богом, не обманюю». «Бог не людина, щоб Йому говорити неправду …. Чи Він скаже і не зробить? буде говорити і не виконає?» Це літери та слова (НЕ ВАШІ), що ми кажемо один одному щодня та намагаємось НЕ почути ближнього, але встановлені в іншій відмінній послідовності, з вірою, що хтось в такому варіанті розташування слів почне щиро побожно (непроффисеонально за мзду) замислюватись над собою, як Боже (не московское, не партийное, не из золота) українське православне (ПОМІСНЕ) творіння в Україні, не на мЫлоросссссии, не в «донецкой республике»: «…ось, (1000 річний щирий побожний православний руський слов’янський український) народ живе окремо і між (Помісними) народами НЕ числиться».. Тому, в першу чергу, это написано для АНТИукраинцев 350 летних канонических «московских застенок» на чудьнем иноСТРАННОМ наречии иносранного идола из-за 5 угла, а НЕ для українців: «У лукаву душу не ввійде премудрість….» «Від скверних уст, від мерзенного серця, від нечистого язика, від оскверненої душі прийми благання, Христе мій, і не відкинь ні слів моїх, ні благань, ані зухвальства. Дай мені, Христе мій, сміливо говорити те, що я хочу, але навчи мене, що мені треба чинити й говорити. …Ти знаєш множество злих вчинків моїх, знаєш і струпи мої, і рани бачиш мої, але віру знаєш, і прагнення бачиш, і зітхання чуєш. ...Спостерегли очі Твої те, чого я не доконав ще, і в книзі Твоїй записано також і те, чого я не вчинив. …Знаю, Спасе, що ніхто інший так не згрішив Тобі, як я, і не вчинив таких діл, які я вчинив». Якби кожний усвідомлював, що те, що він говорить, пише або думає, він, теж саме, буде робити перед лицем Господа на Страшному Суді, тобто у все це ВІРУЄ, а не просто законно (как канонический каин), вірно, канонічно виконує інструкції иносранцев, що на сказане та на писане його благословив ТИПАпахожий начальник, а того начальника вищий московский начальник з-за 5 кута (як у в’язниці або в партії кругова порука), що благочинними словами не просто заробляє «бабло» и «капусту» на життя (без віри в те, на що підштовхує начальник) своєї родини, клану або релігійної організації, рухаючись за інерцією, через те, що так діє більшість та боїться осудження людей (а Бога не боїться), то на землі було б значно менше канонического (как канонический каин) благочестивого лукавства (5 темперамента): «Що посіє (щире или лукавое) людина, те й пожне. Хто сіє для (золотой партийно-иносранной) плоті своєї, від плоті пожне тління, а хто для (воскресіння в Помісній УПЦ ЦЕРКВИ ХРИСТОВОЇ Соборної у Богакраїни Святої Київської Руси, БЕЗПЛОТНОГО щирого православного руського слов’янського українського) духа, від духа пожне життя вічне. …Отже, доки є час, будемо робити (Помісне) добро всім, а найбільше ж своїм за вірою». Аналогия между народами в пространстве времени, к сожалению, не учит или учит, да не всех, не скоро или не ответственно. Те законные грехи и канонические преступления, (твердолобых народа, царей, книжников, первосвященников, партактива…) перед Господом, еврейской нации творимые на протяжении нескольких тысяч лет назад мы с московским удовольствием повторяем сейчас. Очень много времени прошло, чтобы, Богом избранный, еврейский народ дошел до современного уровня осознания своей ответственности перед Творцом и старается беречь СВОЮ плоть и дух; даже последних преступников не выдают иносранцам и иноверцам. А мы: «раби, підніжки, грязь Москви», московские «дочки», «сало руссссское», «надавы», «исавы», «евтихии», кривоязыки, двуЯЗЫЧНИКИ, опозорившие в своем национальном православном доме руськое славянство перед «венгро-финами», руськое славянское украинство перед сборной НЕславян: московитами-росссссиянами, продавших за проклинающую, НЕпрощающую, ЛЖЕсвидетельствующую… против себя московскую благодать свое православное первородство киевских предков НЕщырым москалям, опустившись до 350 летних, из 1000 летней православной истории, московских «дочек», точнее, до НЕсмиренно маленьких ТИПАмосковских «хвостов», растущих из НЕсмиренно Великой Московской …Ы, не просто бегаем жалуемся на самих себя чудьнему московскому идолу, но САМИ СЕБЯ обливаем черными вонючими московскими помоями-анафемами, НЕ прощаем СВОЮ руськую славянскую украинскую плоть и дух, ЛЖЕсвидетельствуем против САМИХ СЕБЯ «НЕканоничностью», «НЕблагодатностью», «раскольничеством», «предательством», «фашисткостью»-НЕкоммунистичностью без московского пятого темперамента (лукавства); только повторяем путь израильтян: «І ми виявилися внизу, ... тому що ми згрішили перед Господом Богом нашим, не слухаючи (ПОМІСНОГО) голосу Його. У Господа Бога нашого – правда, а в нас (похожих на чудьнего идола) і (региональных) батьків наших – (золотой лукавый-с м.5.т.) сором на лицях, як сьогодні». «...тоді домагався священноначалля (на „донецкой республике“ церкви московской, І секретарь у иноСТРАННОГО-НЕщырого Патриарха из-за 5 угла) ..., пообіцявши (иноСТРАННОМУ) царю („…не можеш поставити над собою [царем Патриарха] ІНОЗЕМЦЯ, який не брат тобі“) при побаченні 360 талантів срібла і з деяких прибутків 80 талантів (за проданную многомиллионную религиозно-светскую типографскую и видео литературу, колокола, и др. церковную утварь НЕщирого канонического иноСТРАННОГО чудьнего производства, т.к. «своя» щира руська слов’янська українська, наповнена Духом Святим, «НЕконкурентоспособна»… и непригодна для национального САМОубийства и руссссскоЯЗЫЧЕСКОГО идололожества: самоПРОКЛЯТА чужими чудьними лукавыми черными-пречерными анафемами, брезгливостью, отвращением, стыдом к самим себе и к «своим» НЕмосковским руським славянским предкам; «НЕканоническая», «НЕблагодатная», «раскольничья», «предательская», «фашистская»-НЕкоммунистическая). Понад те обіцяв і ще підписати 150 талантів, якщо надано йому буде (ТИПАмосковской региональной партийной) владою його, влаштувати училище для ... (чужих руссссскоЯЗЫЧЕСКИХ в Украине) вправ юнаків і писати єрусалимлян (щирих руських слов’ян-українців) антиохійцями (НЕщирими, с м.5.т., модьними ТИПА«лукавыми москалями»). Коли (иносранный) царь дав згоду, і він одержав (проклинающую, НЕпрощающую, ЛЖЕсвидетельствующую «неканоничностью»... проти БЕЗПЛОТНОГО щирого руського слов’янського українського духу у Богакраїни, ПЕРЕхрещивающую из 1000 летних щирих православных в 350 летних чудьних московских «дочек»-«наЁмников») владу (пропитанную, наполненную ЧУЖИМ м.5.т.-лукавством), негайно почав схиляти (щирих слов’ян) одноплемінників своїх до еллінських (НЕщырых сборной НЕславян: московитов-росссссиян) звичаїв. ...Так з’явилася схильність до еллінізму (к ДВОЕдушному двуЯЗЫЧЕСКОМУ руссссскоЯЗЫЧЕСТВУ) і зближення з (подпольными неблагодарными наследниками племен венгро-финской группы) іноплемінництвом унаслідок непомірного нечестя Іасона, цього безбожника (благословившего через партию региклонов реабилитацию руссссскоЯЗЫЧЕСКИХ НЕхристей-комсомольцев и хвалящих НЕхристя сталина), а не первосвященика, так що (ТИПАиносранные региональные партийные) священики перестали бути ревними (ПОМІСНИМИ) до служіння (національному православному) жертовнику і, нехтуючи (ПОМІСНИМ) храмом і будучи недбалими до жертв, поспішили брати участь у противних закону (Бога тієї землі“ лукавых: партийных АНТИукраинских в Украине и ЧУЖИХ московских) іграх ... . Ні у що ставили вони вітчизняну пошану («нельзя в многонациональной стране ... строить [«СВОЮ», но ЧУЖУЮ идола из-за 5 угла] национальную Церковь»); тільки еллінські (НЕсмиренно Великие, то ли некие «руссссские», то ли «расссссеянные», хотя страна «Росссссия» с ХVII в.) почесті визнавали найкращими. За це спіткало їх відвідування (чудьнего московского лукавства – 5.т.), і ті самі, з якими вони змагалися (чтобы убить «НЕканоничностью», «НЕблагодатностью»…, наповнену Духом Святим, українську мову в Україні, т.к. «Чего не знаешь [Ким наповнена українська мова], в том не нуждаешься») у способі життя і хотіли в усьму уподібнитися, стали їхніми ворогами і мучителями (лукаво благолепно и угрозами склонили к каноническому национальному САМОубийству и ру-идололожеству, от «рубль»), бо нечестиво чинити проти Божественних (ПОМІСНИХ – національних православних) законів неможливо безкарно, як показує час, що настає після того». «Противостояние античной культуры и христианства в первые века нашей эры привело к тому, что авторы церковных песнопений (гимнографы) называют весь языческий мир эллинским». Противопоставление («мЫ руссссские, с нами Бог» и они руссссские, с НИМИ Бог) 400 летней канонической церкви московской (из „союза нерушимого [всея НЕпоместных партийных руссссскоЯЗЫЧЕСКИХ] республик свободных“), ЦЕРКВИ ХРИСТОВОЙ (из Поместных Церквей) называется руссссскоЯЗЫЧЕСКИМ, с московским 5 темпераментом (лукавством) миром, точнее, руссссскоЯЗЫЧЕСКОЙ гражданской войной, где в НЕсмиренно Великой «неделимой» 300 летней Росссссии для Великих Потрясений, канонически убивают всё национальное живое-НЕруссссское: «фашистское», «предательское» … БЕЗ м.5.т.: «Нечестивим же (реги-клонам из м.5.т.: кто старается и Богу угодить, и ру-иносранному и реги-партийному идолам поклоняется и сатанистов славит и награждает) немає миру, – говорить Господь». «Порабощение („рабов, подножек, грязи Москвы“) человека грехом (руссссскоЯЗЫЧЕСКИМ идололожеством) сравнивают с Вавилонским (Московским) пленением (в «московских застенках»); избавление человека от служения злу («греху ДВУязычному») сравнивают с исходом иудеев (всех НЕруссссских) из Египта (имперского «сортира»); удаление от греха (золото-мученического в «разрисованных гробах») – с бегством Лота из Содома и Гоморры. …христиане могут называться рыбами …. При этом часто говорится, что души пасомых улавливается мрежей („мережею“ – на слов’янській руській українській мові). … При этом дьявол (с 5 темпераментом) ловит человеческие души НЕ мрежей, а (чудьне, по-руссссски) сетью. Для обозначения сил зла (служению мамоне, ру- и реги-идолам, сатане: комсомольцам и сталину) … используют … метафоры. Змей (с раздвоенным ЯЗЫКОМ: душой, сознанием…) – символ злобы (проклятий, НЕпрощения, ЛЖЕсвидетельств „НЕканоничности“…, ПЕРЕкрещиваний…), коварства (партийного ЯЗЫКОблудия – „в одежде иносранцев … согрешили против Господа“), одно из наименований дьявола, поэтому (щиру побожну, Соборну Помісну) перемогу над искушением (канонического национального САМОубийства) и дьяволом называют победой над змеем». РуссссскоЯЗЫЧЕСКИЕ в Украине «надавы», «исавы», «евтихии» «…священнннники (партии регионов), що знеславлюють ім’я Моє... . Ви приносите (у Богакраїні) на жертовник Мій, нечистий (чудьний иносранный московский пятый темперамент) хліб ..., говорите: "(щира православна руська слов’янська українська) трапеза Господня не варта поваги". І коли приносите у жертву сліпе (лукавое золотое, иносранное, региональное, партийное), чи не погано це. ...приношення з рук (ДВУязычных, на яких «зле осудження», руссссскоЯЗЫЧНИКОВ – национальных САМОубийц) ваших неблагоугодно Мені. Проклятий неправдивий, у якого у стаді є незіпсований самець, і він дав обітницю (…не можеш поставити над собою [царем] ИНОСРАНЦА), а приносить у жертву Господу пошкоджене» «руссссским матом», анафемами, НЕпрощениями…, как «надав». «Жертвоприношення. Жертва виражає думку, що все, що маємо (побожне православ’я, національну щирість, перемоги над німецьким фашизмом, руссссскими монархизмом, коммунизмом …, чрево-жопским регионализмом …), не наше (НЕ ру-идола, НЕ партии региклонов из м.5.т.), а Боже». «Принеси (на наповненій Духом Святим українській мові) Богу жертву хвали (за щиру та побожну подобу Божу) і виконай перед Всевишнім обітниці твої», проповідувати Духа Святого, щоб воскресли национально мёртвые в Помісній УПЦ ЦЕРКВИ ХРИСТОВОЇ. «...якщо не приймете до серця, щоб воздати славу (наповненій Духом Святим, українською мовою у Богакраїні) імені Моєму (не сборной НЕславян: московитов-росссссиян), – говорить Господь Саваоф, – то Я пошлю на вас прокляття (золотую лукавую плотскую показушную партийную пошесть) і прокляну ваші (проклинающие, НЕпрощающие ЛЖЕсвидетельствующие «НЕканоничностью»..., ПЕРЕхрещивания свят в праздники, побожних в на[д]божных…) благословення, і вже проклинаю, тому що ви НЕ хочете (щиро) прикласти до того серця ... Я зроблю вас ЗНЕВАЖЕНИМИ і ПРИНИЖЕНИМИ перед усім (1000 річним щирим побожним православним слов’янським руським українським і не тільки) народом». «Довго мовчав Я, терпів, стримувався; тепер буду кричати, як та, що народжує…» НОВЕ руське НОВЕ слов’янське, Соборну ПОМІСНУ Україну. Справедливы ВЗАИМНЫЕ обвинения («Вийми перше колоду з ока свого, і тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого»), особенно во время 350 летней канонической гражданской войны на мЫлоросссссии, в котором не будет победителя. Але я намагався кожне своє суттєве, одне і теж саме, для когось солодке, а для когось гірке, ствердження, з Божою допомогою, підтверджувати біблійними постулатами, шукаючи без ретуші дорогу до воскресіння: «…думки мої не розходяться з устами моїми». «Утверди стопи мої на путях Твоїх (проповіді Духа Святого), щоб не похитнулися (православна та національна) ноги мої». Де та межа між напоумленням-ПРОПОВІДДЮ Духа Святого, що наповнив українску мову у Богакраїні и наставлением-«осуждением» тех, кто НЕуверовал в эту истину; канонического клонирования из чудьних иносранцев та захистом національної гідності-подоби Божої в собі; наставлення на шлях національного воскресіння руссссскоЯЗЫЧЕСКИХ коммунистическо-православных идололожников с м.5.т. из национально мёртвых: «…даруй же рабові Твоєму серце розумне, щоб судити народ Твій і розрізняти, що добро (праве – щире національне вибачаюче напоумлення, подоба Божа), а що зло»-«грех ДВУязычный», левое проклинающее осуждение: региональная пародия-копия чрева, языка и жопы иносранного идола. «Хто шкодує різки своєї, той ненавидить сина; а хто любить, той з дитинства карає (напоумлює) його». «Не соромся напоумлювати нерозумного і дурного, і старого, який змагається з молодими…». Но кроме взаимных справедливых обвинений применяются еще такие существенные дополнительные «аргументы» ИСКЛЮЧИТЕЛЬНО ИНОСРАННОГО производства, с одной воюющей стороны в тылу «своего врага»; ТОЛЬКО в одностороннем порядке со стороны национальных САМОубийц и ру-идололожников, как протухшие за 350 лет ПРОКЛЯТИЯ-анафемы, канонические НЕпрощения, ПЕРЕхрещивания… и озлобленные ЛЖЕсвидетельствования не только против СЕБЯ(!!!) в «НЕканоничности»…: «Чи в людей я шукаю тепер благовоління, чи у Бога? Чи людям я прагну догоджати? Якби я і тепер догоджав людям (иносранцам и партийным), то не був би рабом Христовим»-помісним, а «был бы рабом» проклинающих НЕпрощающих…«лукавых москалей». Если верно, что тот, кто разоблачает канонический АНТИхристианский (сталинско-комсомольский) АНТИукраинский в Украине 350 летний (із 1000 річної християнської історії) шабаш иносранного чудьнего московского 5.т.-лукавства, несёт грех своего разоблачения, становясь (соучастником) причастным к тому, что или кого разоблачает, с целью национального воскресения подобия Божьего в Поместной УПЦ ЦЕРКВИ ХРИСТОВОЙ Соборной Украины: «…„Я вірував (що українська мова наповнена Духом Святим, для молитви та спілкування) і тому говорив“, – і ми віруємо, тому й говоримо (щиро та побожно), знаючи, що Той, Хто воскресив Господа Ісуса, воскресить (национально мёртвых ру-идололожников) через Ісуса (Духа Святого) і нас і поставить перед Собою (в Помісній УПЦ ЦЕРКВИ ХРИСТОВОЇ Соборної у Богакраїни Святої Київської Руси) з вами». . То так же верно и то, что тот, кто 350 лет (із 1000 річної християнської історії) проклинает, НЕпрощает свою плоть и дух, ЛЖЕсвидетельствует …, ПЕРЕкрещивает … САМ несёт на себе грех вонючих-иносранных анафем, набыченных НЕпрощений, ЛЖЕсвидетельств …, ПЕРЕкрещиваний …; САМ СЕБЯ проклинает, САМ СЕБЯ НЕпрощает, САМ ЛЖЕсвидетельствует против себя и «своих» или чужих щирих побожних НЕмосковских предков, САМ СЕБЯ ПЕРЕкрещивает в НЕщырых, с московским 5 темпераментом, с корыстной целью канонизации национальных САМОубийц и руссссскоЯЗЫЧЕСКИХ золото-мученических идололожников. «Бог-(Творець) великий, сильный, страшный, Який НЕ дивиться на особи і НЕ бере дарів». Тому, як національна ПОДОБА Божа, ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ Богу-Творцю захищати себе от чрево-жопского иносранно-партийного клонирования, намагаюся теж не дивитися на особи і не брати даров-подачек-обещаний-одолжений-взяток у иносранцев и у партий. «Коли даєш обітницю (проповідувати Духа Святого в молитві та спілкуванні українською мовою у Богакраїні), то не барися виконати її…». «Бо коли я (будь-якої національності, професії…) благовіствую (що українська мова наповнена Духом Святим для молитви та спілкування), то нічим мені хвалитися, тому що це неодмінний обов’язок мій, і горе мені, коли не благовіствую! Бо коли роблю це добровільно (бо бажає цього душа і серце), то матиму нагороду; а коли не добровільно (корыстно, в отместку, под принуждением… начальника, т.к. модьнё…), то виконую довірене мені служіння (за „бабло“, „капусту“, славу, должности). За що мені нагорода? За те, що проповідуючи Євангеліє, благовіствую про Христа (Духа Святого у Богакраїні) безвідплатно … щоб спасти (воскресити из национально мёртвых) хоч деяких». «Якщо ж і закрите благовітвування наше, то закрите для тих (золотомучеников), що гинуть» национально от иносранного м.5.т.-лукавства. «Как воду ЖИЗНИ – пей поругание всякого человека», тем более «поругание»-напоумлення НЕлицемерное („Любов нехай буде НЕ лицемірна“ без м.5.т., без корысти, без ненависти к СЕБЕ, а значит и к другим), ради конкретной цели, ради национального воскресения, т.к. находиться вместе в одном, даже золотом имперском «сортире», (н)мёртвым и (н)живым НЕ по-божески во время 350 летней канонической гражданской войны во имя славы уже не только величия иносранного ру-идола, но уже во славу реги-партийную: коммунистов и комсомольцев!!! «Покарання Господнього … не відкидай, і не тяготися викриванням Його; бо кого любить Господь, того карає і благоволить до того, як батько до сина свого», а не к клону из ру-иносранца. «Хто злий для себе (для своєї православної української нації), для кого буде добрий (для ру-иносранного и реги-партийного идолов с м.5.т.)? Немає гірше за людину, яка недоброзичлива до самої СЕБЕ (до Духа Святого, Який наповнив для молитви та спілкування українську мову), і це – винагорода за (национально мёртвую, ру-идололожескую с м.5.т.) злість її». «…гнів (проклятия, НЕпрощения, ЛЖЕсвидетельства „НЕканоничностью“…, ПЕПРЕкрещивания…) людини НЕ творить правди Божої». «Якщо маю дар пророцтва, і знаю всі таємниці, і маю велике пізнання і всю віру, так що й гори можу переставляти, а любові НЕ маю (до Духа Святого, до української мови, Яку Він наповнив для молитви та спілкування у Богакраїні, но на этноСТАННОМ наречии иносранного ру-идола на[д]божно проклинаю, НЕпрощаю… щирого побожного слов’янського брата свого), то я ніщо (реги-клон из м.5.т.-лукавства). І якщо роздам усе добро моє і віддам тіло моє на спалення, а любові НЕ маю (до Соборної ПОМІСНОЇ України, но отстраиваю НЕсмирено Великий иносранный-вонючий вавилонский-московский „сортир“-башню), то нема мені (любой руссссскоЯЗЫЧЕСКОЙ национальности) з того ніякої користі». Полюбіть, з Божою поміччю, в першу чергу себе; полюбіть свою щиру побожну ПОДОБУ Божу; полюбіть в собі 1000 річну щиру побожну православну руську слов’янську українську націю; полюбіть святу мученицьку українську мову, щоб будь-якій національності виконати «закон Бога-(любові) тієї землі»; полюбіть Духа Святого, Який наповнив для молитви та спілкування українську мову в Помісній УПЦ ЦЕРКВИ ХРИСТОВОЇ. Отрекитесь от канонических 350 летнего ЧУЖОГО иносранного чудьего и ЧУЖДОГО 8 летнего партийного ру- и реги-идолов: «Зрікаюсь тебе, сатана, гордині твоєї і служіння тобі». І тоді воскреснете из национально мёртвых региональных руссссскоЯЗЫЧЕСКИХ идололожников у Богакраїні, НЕ в Росссссии. «…прийшли (реги-клоны из пришлых этносранных, из-за 5 угла) … для того, щоб підступно зрадити (ГОСдвуЯЗЫЧЕСТВОМ) мене ворогам моїм (пришлым этносранным, из-за угла), тоді як немає пороку на руках моїх, то нехай бачить Бог батьків наших і розсудить». «Господь нехай буде суддею і розсудить між мною (любої національності у Богакраїни, хто проповідує Духа Святого, Який наповнив українську мову) і тобою (кто „завжди противилися [кривоЯЗЫЧЕСТВОМ] Духові Святому [Який наповнив для молитви та спілкування українську мову]“). Він розгляне, розбере справу мою, і спасе мене від руки (м.5.т.) твоєї». «...для чого народився я бачачи руйнування (щирого побожного православного руського слов’янського українського) народу мого і руйнування святого міста і залишатися тут, коли він відданий до рук (региональных партийных) ворогів і святилища – до рук ЧУЖИХ (с московским пятым темпераментом ТИПАиносранцев)? Храм його зробився, як муж безсловний (пиарплощадкой для партии региклонов из м.5.т. и чудьних «лукавых москалей» с имперской «ментальностью орды»), дорогоцінні сосуди його віднесені у полон (НЕсмиренных показушных корыстных громогласных ПЛОТСКИХ чревожопских «добрых [бизнес] дел»), немовлята його побиті (иносраным чужим чудьним НЕщирим «росссссийским наречием» с клеймом «руссссского мата», идеального для оголтелого богоборчества, руссссскоЯЗЫЧЕСКОГО идололожества, проклятий, ЛЖЕсвидетельства в «НЕканоничности», … «фашисткости») на вулицях, юнаки його упали від (лукавого золотого плотского похотливого чревоугодного) меча ворога. Який народ не займав царства його і не оволодівав здобутками його? Усі (ЩИРІ ПОМІСНІ – національні православні) прикраси його забрані; з вільного він зробився рабом» («під ніжкою, гряззю Москви», «салом руссссским», московской «дочкой», точнее, НЕсмиренно маленьким «хвостом», растущим из НЕсмиренно Великой московской …«Ы»). І ось святині наші і краса наша (українська мова, наповнена Духом Святим, для молитви та спілкування у Богакраїні Святої Київської Руси) спорожніли (канонически цинично нагло брезгливо, перед лицом Господа, отказываются не только молиться, но и толковать молитву с ПОЛУтысячелетнего «НОВОцерковнославянского» от московитов языка, проповедовать и даже общаться в Украине, под лживыми [религиозными и светскими] табличками «украинская», на официальной службе у иносранцев и неофициальном золотом поводке у партии региклонов из м.5.т., святою мученицькою українською мовою), і (модьние клонированные под иносранцев руссссскоЯЗЫЧЕСКИЕ дву)ЯЗЫЧНИКИ (на яких «зле осудження») осквернили (чудьним московским пятым темпераментом) їх». «А оными прозвищами (иноСТРАННОГО-московского патриарха) те (реги)попы не пишутся», но пишут лукаво «украинская»: «…знаю …лихослів’я від тих, які кажуть про себе (на чудьнем ЧУЖОМ наречии), що вони юдеї («украинц„Ы“», «чтобы никто не догадался», что они клоны с московского 5.т.-лукавства), а вони не такі, но сборище САТАНИНСКОЕ». «Обрали нових богів (ру-иносранных, реги-партийных и сатанистских: сталина, комсомольцев…), тому війна біля воріт (как всегда, НЕ в Росссссии). …Зневажай (щира побожна) душе моя силу (м.5.т.-лукавства)!» Попадутся такие реги, которые, перед лицом Господа, начнут лукаво-с м.5.т. кривляться на ЭТНОстранном наречии этносранного идола: «…ты ли это, смущающий Израиля? І сказав Ілля: не я (щирий побожний православний руський слов’янин-українець) бентежу (щиру побожну православну руську слов’янську у Богакраїну), а ти (на[д]божный с иносранным м.5.т. национальный САМОубийца и руссссскоЯЗЫЧЕСКИЙ идололожник) і дім батька твого (иносранного клонирователя), тим, що ви знехтували (в Соборній Україні) повеління Господні (воскресіння нації в Помісній УПЦ ЦЕРКВИ ХРИСТОВОЇ) й ідете услід Вааааалам (идолам: ру-иносранному и реги-партийному) …. І підійшов Ілля до всього народу і сказав: чи довго (350 лет из 1000 річної православної історії) вам кульгати (на[д]божностью и м.5.т.-лукавством) на ОБИДВА (побожне та щире) коліна? якщо Господь є Бог (Дух Святий наповнив українську мову для молитви та спілкування), то йдіть за Ним (до Помісної УПЦ ЦЕРКВИ ХРИСТОВОЇ), а якщо Вааааал, то за ним йдіть (на национальную смерть в «[донецкую] республику свободную» церкви московской). … і відвів їх Ілля … і (щирим побожним словом) заколов їх (реги-главарей) там», как «козлов в жертву за грех» двуЯЗЫЧЕСКИЙ, как «баранов в жертву за провинность» «блудодеяния и хождения за иной (иносранной чудьней) плотью». «Для чого даєш мені бачити злодійство і насильство переді мною, і постає ворожнеча і піднімається розбрат (гражданская война). …оскільки нечестивий (с м.5.т.: пришлый и национальный САМОубийца) долає праведного (щирого побожного помісного), то і суд відбувається спотворений» – двоедушно-двуЯЗЫЧЕСКИЙ золото-лукавый ДВУсказательно-лживый партийно-иносранный комммммунистическо-православный регионально-имперский: «Но надо, надо сыпать соль на раны. / Чтоб лучше помнить – пусть они болят». «…щоб благословив тебе Господь, Бог твій, у всякому ділі рук твоїх, яке ти будеш робити». «…страждай з благовістям Христовим силою Бога, Який спас нас (в Помісній УПЦ ЦЕРКВИ ХРИСТОВОЇ Соборної у Богакраїни Святої Київської Руси) і покликав покликом святим (наповненою Духом Святим, українською мовою), не за ділами нашими, а з волі Своєї і благодаті, яка дана нам у Христі Ісусі…». «…іди за Мною і залиши (национально) мёртвым ховати своїх (ДВУязычных грешников) мертвецов». «…йди ти один (із щирими побожним однодумцями будь-якої національності), роби справу (проповіді Духа Святого, Який наповнив українську мову для МОЛИТВИ та спілкування), мужньо подвизайся на (350 летней гражданской) війні. Інакше повалить тебе Бог перед лицем (имперско-региональным благочестиво-НЕчестивым с м.5.т.-лукавством) ворога, бо є сила у Бога підтримати і повалити». «Якщо ти ретельно будеш шукати (щиру побожну, Соборну Помісну) правду, то знайдеш її й одягнешся нею…». «Багато високих і славних, але таємниці відкриваються смиренним, бо велика могутність Господа, і Він смиренними прославляється». «… і здібність учити інших вклав у серце його…», «…бо без Мене не можете робити нічого». «…хто я, Господи Боже, і що таке дім мій …? І хто подібний до народу Твого …, єдиного (щирого та побожного) народу на землі…». «А ти (сину людський любой национальности) ... скажи їм усе, що Я повелю тобі, (щоб МОЛИЛИСЯ та спілкувалися українською мовою, наповненою Духом Святим, в Помісній УПЦ ЦЕРКВИ ХРИСТОВОЇ у Богакраїни Святої Київської Руси); не будь слабкодухим перед ними (чудьними подстрекателями и самими национальными САМОубийцами и руссссскоЯЗЫЧЕСКИМИ идололожниками), щоб Я не уразив тебе в очах їхніх. І ось, Я поставив тебе нині ... на усій цій землі, против царів ... („московских застенок“), проти князів („донецкой республики“ имперского „сортира“), проти священиків (с м.5.т.-лукавством) його і проти народу („братьев [славян] менших“) землі цієї». «Жертви і принесення (видимые) Ти не захотів, але Ти відкрив мені вуха. Всепалення і жертви (плотские) за гріх Ти не бажав. Тоді я сказав „Ось іду; у свитку книжному написано про мене. Я бажаю виконати волю Твою, Боже мій, і закон Твій у серці моїм“». «…страху Господньому (перед Духом Святим, Який благодатно… наповнив українську мову) навчу вас (…всякий гріх і хула простяться людям, але … хула [„НЕблагодатности“, „НЕканоничности“…] не проститься...). Хто з людей бажає (в т.ч. і національно) жити і бачити дні благі (в т.ч. воскресіння в Помісній УПЦ ЦЕРКВИ ХРИСТОВОЇ) – стримуй ЯЗЫК свій від зла (греха двуязычного), і уста твої нехай НЕ будуть облесливі» к ру-иносранному и реги-партийному идолам. Бо «Навчився (праффисе анально) беззаконник (национальный САМОубийца) грішити в серці своїм; нема страху Божого (перед Духом Святим) перед очима його. Сам себе він обманює (вонючими-иносраннми анафемами, НЕпрощеним, ЛЖЕсвидетельством „НЕканоничности“…, ПЕРЕкрещиванием…) в очах своїх, НІБИ шукає гріхів своїх, щоб зненавидіти їх. Але слова (на этноСТРАННОМ наречии иносранного ру-идола) уст його – неправда і лукавство, він НЕ хоче (т.к. алчет власти, „бабла“ и золота) навчитися чинити добро» задарма, тихо, без свідків, від щирого серця, за потребою побожної душі. «І до старості, і до сивини НЕ покинь мене, Боже, доки не розкажу про силу (Духа Святого, Який наповнив українську мову) Твою всьому народові і всьому грядущому про могутність Твою». «Хто (любой национальности) виконає (закон Бога тієї землі) і навчить (що українська мова наповнена Духом Святим для молитви та спілкування, щоб воскресла 1000 річна щира побожна православна руська слов’янська українська нація в Помісній УПЦ ЦЕРКВИ ХРИСТОВОЇ Соборної у Богакраїни Святої Київської Руси), той великим назветься в Царстві Небесному». «Бо в нашому вченні (про воскресіння, наповненої Духом Святим для молитви та спілкування, української мови в Помісній УПЦ ЦЕРКВИ ХРИСТОВОЇ у Богакраїни Святої Київської Руси) нема ні омани, ні нечестивих спонукань, ні лукавства; але оскільки Бог визначив нас гідними, щоб доручити нам (щире побожне) благовіствування, то ми так і говоримо, догоджаючи не (чревоугодным) людям, а Богові, Який випробовує серця наші. Бо ніколи не було перед вами ні слова омани, …ні користи: Бог свідок! Не шукаємо слави людської…». «Від нерозумних та безглуздих (провокационных) змагань (оправданий-препирательств с московским 5.т.-лукавством) ухиляйся, знаючи, що вони породжують сварки; раб же Господній не повинен сваритися, а до всіх привітним (поблажливим), повчальним, не злобливим (вибачаючим), з лагідністю (з жалістю) наставляти противників, чи не дасть їм Бог покаяння (поки не дав) до пізнання істини (рівності перед Богом усіх Його рабів земних), щоб вони звільнилися від тенет диявола (5 темперамента), який упіймав їх живими у свою волю». «…проповідуй (воскресіння в Помісній УПЦ ЦЕРКВИ ХРИСТОВОЇ Соборної у Богакраїни Святої Київської Руси, в молитві та спілкуванні, наповнену Духом Святим, українське) слово, наполягай вчасно і невчасно, викривай, забороняй, благай з усяким довготерпінням і повчанням, бо буде час (350 лет в церкви московской в Украине), коли здорового (Соборного Помісного) вчення приймати не будуть, але за своїми примхами (иносранным 5.т.-лукавством) будуть облещувати (клонировать иноСТРАННЫМ наречием иносранного идола) собі (региональных – национально мёртвых) учнів, які б тішили слух; і від істини (Помісної) відвернуть слух і навернуться до байок». «…бабських (московских «дочек» с м.5.т.) байок («НЕканоничности», «НЕблагодатности», «раскольничества», «предательства», «фашистскости»-НЕкомммммунистичности…) цурайся, а вправляй себе в (Соборній Помісній) побожності…», под Богом, а НЕ под иносранными москалями. «…щоб добре діло твоє було не вимушене (не по приказу, не под угрозой, не корыстным), а добро-вільне», «…бо НЕ буває безсилим у Бога всяке (щире побожне) слово». «Пильнуй себе самого та навчання; займайся цим постийно: бо, так роблячи, і себе спасеш і тих, що слухають тебе». «З цієї причини викривай їх суворо, щоб вони були здорові у вірі (що українська мова, наповнена Духом Святим для молитви та спілкування, воскресне в Помісній УПЦ ЦЕРКВИ ХРИСТОВОЇ), незважаючи на ... (руссссскоЯЗЫЧЕСКИЕ) байки («НЕканоничности», «НЕблагодатности»…) і накази (иносранных) людей, які відвертаються від істини» Помісного воскресіння национально мёртвых в ЦЕРКВІ ХРИСТОВІЙ. «І якщо праведник відступив від (Помісної) правди (закона Бога тієї землі) СВОЄЇ і вчинить беззаконно (по чудьним московским в Украине законам), коли Я покладу перед ним перешкоду (аппетитный, как яблоко, слащаво-приторно-прыщавый, золотой московский 5 темперамент – лукавство), і він (национально) помре, то, якщо ти НЕ напоумлював його, він (национально) помре за гріх свій, і не згадаються йому праведні (показушные плотские бизнес) діла його, які робив він; і Я стягну кров його від рук твоїх. Якщо ж ти будеш напоумлювати праведника, щоб (золотой, партийный, похожий на чудьнего идола из-за 5 угла) праведник не згрішив, і він (національно) не згрішить, то і він (національно православно – ПОМІСНО) живий буде, тому що був напоумленим, і ти спас душу твою». «...обдумано веди війну свою (с подстрекателями, поручителями и самими национальными САМОубийцами и ру-идололожниками), і успіх буде.... Якщо ти в день нещастя виявився слабким, то бідна сила твоя. Рятуй узятих на (национальную) смерть, і невже відмовишся від приречених на (национальное) убиття? Чи скажеш: "ось, ми не знали цього"? той, хто спостерігає за душею твоєю, знає це, і воздасть (ПОМІСНІЙ) людині за (національними православними) ділами її». «…бо наша боротьба (за воскресіння, наповненої Духом Святим для молитви та спілкування, української мови, а знею 1000 річної щирої побожної православної руської слов’янської української нації в Помісній УПЦ ЦЕРКВИ ХРИСТОВОЇ у Богакраїни Святої Київської Руси)…проти начальства, проти влади, проти (с московским 5.т.-лукавством ПРО-, ТИПА- и московских) світоправителів ТЕМРЯВИ віку цього, проти духів ЗЛОБИ піднебесних. …а понад усе візміть щит віри (що українська мова наповнена Духом Святим для молитви та спілкування), яким зможете погасити всі розпечені стріли лукавого (с 5.т.); і шолом спасіння (земного в Помісній УПЦ ЦЕРКВИ ХРИСТОВОЇ у Богакраїни Святої Київської Руси) візміть, меч (БЕЗПЛОТНИЙ щирий побожний православний руський слов’янський український дух) духовний, що є Слово Боже». «...якщо всі ми ... не будемо битися з (национальными САМОубийцами и ру-идололожниками – руссссскоЯЗЫЧЕСКИМИ дву)ЯЗЫЧНИКАМИ за життя (ПОМІСНЕ в ЦЕРКВІ ХРИСТОВІЙ) наше і настанови (національні наші), то вони скоро знищать нас (в одной из многих, партийной союзной региональной «республике свободной» церкви московской) із землі». «...легко і багатьом потрапити у руки небагатьох, і у Бога небесного немає різниці, чи багатьма спасти, чи небагатьма; бо не від кількості війська (термоядерного или водородного) буває перемога на війні, але з неба приходить сила. Вони йдуть проти нас у безлічі пихатости (с чудьним московским пятым темпераментом, сгорая в золотом огне региональной партийной плотской корыстной славы, которая воняет национальным САМОубийством и ру-идололожеством в НЕсмиренных юпитерах и под фанфары продажных региональных СМИ) і нечестя (в кроваво-голубой, т.к. блудят языком: «блудят и ходят за другой плотью», коалиции-оппозиции с НЕхристями-коммунистами), щоб знищити (московским 5.т.-лукавством и партийной пошестью) нас (щирих побожних православних руських слов’ян-українців) і дружин наших і дітей наших; а ми боремося за (ПОМІСНІ – українські православні) душі наші і закони (Бога тієї землі) наші». Что «один в поле не воин», не Давид … – это придумали некие «руссссские», от слова «рубль» (хотя страна 300 лет «Росссссия», на иностранный греческий НЕславянский манер), с «ментальностью орды», которые «за ценой (загубленных душ) не постоят» и «шапками (с невинно убиенных голов) закидают» в «союзе нерушимом („всея“ НЕпоместных) республик свободных» церкви московской НЕсмиренно Великой «неделимой» Росссссии для Великих Потрясений: «Бо як через непослух одного чоловіка багато людей стало грішниками, так і (помісним – православним національним) послухом одного багато стануть праведними»-помісними. «Цілий день думки мої про нього (закон Твій)». «Господи, Ти … знаєш мене. …Ти наперед знаєш думки мої. Стежку мою і місце перебування мого Ти визначив, і всі путі мої відомі Тобі. Ще нема слова на язиці моїм, а вже Ти, Господи все знаєш. …Куди піду я від Духа Твого і від лиця Твого куди втечу? …Прославляю Тебе за те, що Ти так дивно створив мене»: «Благословенний Господь Бог мій, що навчає руки мої до боротьби і пальці мої до битви. …Простягни руку свою з висоти, визволи і спаси мене … – з руки синів чужих (с м.5.т.: из-за 5 угла и в 5 углу), що їх уста говорять марноту, а правиця їхня повна неправди». «Спаси мене, Господи, від людей лукавих (с м.5.т.); … вони … щодня готуються до битви, изощряют язык свой, как змея; яд аспида под устами их». «Господь допоможе нам, бо для Господа неважко врятувати через багатьох, або НЕбагатьох». «Ніякий воїн не зв’язує себе з ділами житейськими, щоб догодити воєводі». «Браття, я не вважаю, що я вже досяг, а тільки, забуваючи те, що позаду, я пориваюсь вперед» до Помісної УПЦ ЦЕРКВИ ХРИСТОВОЇ Соборної у Богакраїни (України) Святої Київської Руси. «Без роздумів не роби нічого, і коли зробиш, не розкаюйся... . У всякій справі вір душі своїй (ПОМІСНІЙ – православній українській): і це є дотримання заповідей». «Всі заповіді Твої – істина». «…людина я не красномовна, і таким був і вчора і третього дня, і коли Ти почав говорити з рабом Твоїм…. Господь сказав: хто дав уста людині? хто робить німим, або глухим, або зрячим, або сліпим? чи не Я Господь [Бог]? отже, піди, і Я буду при вустах твоїх і навчу тебе, що тобі говорити». «Візьми собі книжковий сувій і напиши у ньому усі слова...». «... до кого пошлю тебе, підеш, і все, що повелю тобі, скажеш». «І подумав я: "не буду я нагадувати про Нього і не буду більше говорити в ім’я Його"; але було у серці моєму, що ніби горить вогонь, який наповнює кістки мої, і я стомився, стримуючи його і не міг». «… ось, я виллю на вас дух мій (щирий побожний православний слов’янський руський український у Богакраїни; слава Богу, НЕросссссийский с чудьним московским 5 темпераментом), сповіщу вам слова мої. …За те, що вони зненавиділи знання і НЕ обрали для себе страху Господнього (а убоялись иносранного ру-идола). ...Тому що впертість (региональных) невігласів (лукаво) уб’є їх... . ...Тому що Господь дає мудрість; з уст Його – знання і розум». «…у страху Господньому немає недоліку, і нема потреби шукати при ньому допомоги; страх Господній – як рай, і наділяє його усякою славою». «...взивай до Мене – і Я відповім тобі, покажу тобі велике і недоступне, чого ти не знаєш». «Що вийшло з уст твоїх (молитись та спілкуватись у Богакраїні на українській мові, наповненій Духом Святим, щоб виконувати щирий побожний „закон Бога тієї землі“), дотримуй і виконуй так, як обіцяв ти Господу Богу твоєму добровільне приношення». Кожен, будь-якої національності у Богакраїні ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ Духу Святому дати таку духовну обітницю, щоб добре йому було, щоб ВІЧНО живим залишитись. «… голодним і спраглим правди (що українська мова наповнена Духом Святим для молитви та спілкування, щоб воскресла 1000 річна щира побожна православна руська слов’янська українська нація в Помісній УПЦ ЦЕРКВИ ХРИСТОВОЇ Соборної у Богакраїни Святої Київської Руси) більше за всіх Господь відкриває таємниці Царства Свого, і серце їхнє і в цьому світі насолоджується пізнанням відкритих у Євангелії Божих істин…»: «…хто вірує (в істину, що слов’янська руська українська мова наповнена Духом Святим для молитви та спілкування) в Мене, діла, які творю Я, і він (будь-якої національності) створить, і більше цих створить». «…істина велика і сильніша за все. …І немає в ній неправди. …І немає в ній упереджености і розрізнення, але робить вона справедливе…». «І приходили всі, кого тягнуло до того серце, і всі, кого надихав (БЕЗПЛОТНИЙ щирий побожний православний руський слов’янський український) дух…» – «…дух не страху, а сили, і любови, і цнотливости». «…щоб, … у святині Твоїй збереженій, завжди пам’ятав я благодать Твою (Духа Святого, що наповнив українську мову) і вже не для себе жив, але для Тебе, нашого Владики і Доброчинця». «…і пішли з ним хоробрі (щирі та побожні всіх національностей), сердець яких торкнувся Бог». «Чи радів я погибелі ворога мого і чи торжествував, коли нещастя осягло його? НЕ дозволяв я вустам моїм грішити ПРОКЛЯТТЯМ душі його». Господь змилостивився донести до вас. Тепер Він дивиться на вас, на нас, хто ми є, та що в Україні наступить в понеділок: время ПОХОЖЕЕ на региональное ТИПАмасковское утро (мрак) с проклятиями-благословлениями из одних уст, но в разные хохлацкие адреса («канонические» и «НЕканонические») або світлий ранок помісного (національний православний) воскресіння: «Хіба Ізраїль (слов’янська Україна) рабиня (модьняя московская «дочка» в вонючем имперском «сортире»), або домочадка? Чому вона зробилася здобиччю (чудьнего московского 5.т.-лукавства)? І нині для чого тобі путь у Єгипет, щоб пити воду з Нілу (с Москвы-реки)?» «Приношу себе в жертву Тобі, Господи». Бо все одно, хто-небудь повинен озвучити та показати навмисно небажаючим чути та бачити: «Не злословте («ты, мол, не модьний, НЕмосковський-НЕканонический, іноплемінний „предатель“ и „раскольник“ иносранного московського 5.т.-лукавства на регионе имперского „сортира“», «а тЫ, мол, нациольный САМОубийца и идололожник, продавший чудьним „лукавым москалям“ за 3 рубля славянство и купившего у них православие, чтобы стать НЕщырой московской „дочкой“», как бойцовские собаки на канонических московских боях-тотализаторах, яких «не пустили, наче собак, до церкви Божої»-Помісної) один на одного, браття (во время 350 летней канонической гражданской войны, т.к. победителя в ней не будет): бо хто злословить на брата або судить брата свого, той злословить на (НЕмосковський в Украине) закон і судить закон: коли ж ти закон судиш, то ти не виконавець закону, а суддя. Один є Законодавець і Суддя, який може спасти і погубити; а ти хто (кто искушал или кто поддался искушению, кто ударил и убил или кто ответил на удар и на убийство), що судиш (СВОГО щирого православного руського слов’янського українського) ближнього?» «…(щирий-без м.5.т.) брат із братом (слов’янином с чудьним м.5.т.) судиться, та ще й перед невірними (с московским 5.т.-лукавством, подпольными НЕблагодарными наследниками племЁн венгро-финской группЫ, cборной НЕславян: московитами-росссссиянами). І те вже зовсім сором для вас, що ви судитеся між собою (за ЧУЖОЕ, за чудьнее, за лукавое). …ви самі кривдите, та віднімаєте (Духа Святого, що наповнив українську мову для молитви та спілкування в Соборній Помісній Україні), та ще й у (православних руських слов’янських білоруських) братів». «Не нарікайте, браття, один на одного, щоб і ви не були осуджені: ось Суддя перед дверима стоїть». Прошу вибачення («Бо коли я засмучую вас, то хто звеселить мене, як не той, хто засмучений мною») в тих, хто ображає (двуЯЗЫЧЕСТВОМ, кривоязыкостью, чёрными проклятиями-бумерангами, «исавством», хамитством, второсортностью, ТИПАмасковскостью, регионаловщиной, золотоманией) націю, представником якої достойно бути під час законної благочестивої канонічної 350 річної громадянської війни, в якій не буде переможця, а також за граматичні, орфографічні, лінгвістичні та інші помилки («Я, в общем, не писатель»): «Бо коли б судили самі себе, то не були б судимі. Будучи ж судимі, караємось від Господа (не ПРО-, ТИПА-, московским світом) , щоб не бути засудженими зі світом» (московским). «І не входь у суд з рабом Твоїм, бо не виправдається перед Тобою ніхто з живих». Пропоную робити висновки та судити тільки після прочитанного всього тексту (від «Пропозиції» до «Постный день»), а не на підставі окремих глав: «Хто дає відповідь НЕ вислухавши, той нерозумний, і сором йому». «Нехай навчає мене праведник милістю, нехай і викриває мене…». «Немає мудрости, і немає розуму, і не має ради всупереч Господу». «Серце людини обмірковує свій шлях, але Господь керує ходом її». Ця писанина не для дискусії, бо НЕ існує альтернативи істині воскресіння, наповненої Духом Святим для молитви та спілкування, української мови в Помісній УПЦ ЦЕРКВИ ХРИСТОВОЇ Соборної у Богакраїни Святої Київської Руси, але буду вдячний за суттєві зауваження, тому не потребую ні рецензій, ні відгуків, бо буде і надалі ТАК, як захоче Творець: з Богом. «Багато задумів у серці людини, але відбувається тільки визначене Госпдом». «У руках Господа влада над землею, і людину потрібну Він вчасно воздвигне на ній.» Кому не понравится НЕпрофессиональное чтиво, пожалуйста, сожгите его, не выбрасывайте, так как здесь, кроме субъктивных толкоаний, были использованы цитаты (выделенные жирно и в «кавычках») из Святых Писаний: « … чи не від Бога тлумачення? … це не моє; Бог дасть відповідь на благо …». «Діла рук наших виправ і в ділах рук наших допомагай нам». | ||
|